До Держреєстру нерухомих пам'яток України внесуть понад 150 тис. культурних пам'яток

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбувся семінар, де презентували систему обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини «Державний реєстр нерухомих пам’яток України», який з 10 квітня запрацював в режимі тестування. 

Про це повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики України, передає СтройОбзор. 

«За нашими даними, станом на 31 грудня 2022 року, включно з пам’ятками на окупованих територіях, до реєстру необхідно внести 144 643 об’єкти. Це чимала кількість, зважаючи на те, що вносяться не лише назви, а супровідна інформація про кожен з цих об’єктів. Разом із тим робота розпочалася. І на сьогодні місцеві державні адміністрації внесли дані щодо 105 532 об’єктів», — сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. 

Реєстр містить базу даних з доступним інтерфейсом. До неї вносять об’єкти архітектури, історії й археології. Для кожної пам’ятки в реєстрі доступний окремий кабінет, який поповнюватиметься на двох рівнях — облдержадміністраціями та органами охорони культурної спадщини, а також Департаментом охорони культурної спадщини МКІП. 

Державний реєстр буде корисний державним органам, в повноваження яких входить пам’яткоохоронна діяльність, а також громадськості. 

Голова Комітету ВР з питань містобудування Олена Шуляк розповіла, що для повноцінного запуску Державного реєстру нерухомих памʼяток України потрібно внести документацію на майже 150 тис. об’єктів.

«З доступної облікової інформації наразі система показує тільки номер наказу про внесення тієї чи іншої пам‘ятки до об‘єктів культурної спадщини. І таке обмеження – свідомий безпековий крок: якщо зараз відкрити доступ всім користувачам до всього масиву даних облікової документації, це може на якийсь час обвалити систему. В майбутньому потрібно буде передбачити таку технічну можливість, щоб і громадськість мала доступ до всього масиву інформації», – повідомила Олена Шуляк.

З урахуванням цього, а також через нестачу спеціалістів відповідного профілю, які будуть верифікувати необхідну інформацію і здійснювати інвентаризацію об’єктів, процес внесення до реєстру пам’яток може дещо затягнутися. 

«Практика наповнення реєстру інформацією по об’єктам культурної спадщини показала, що існує не лише брак кадрів на місцях, а і нестача необхідної кваліфікації та навичок у працівників, які працюють у цій сфері. Банально не вистачає людей, оскільки не скрізь створені органи охорони культурної спадщини. З урахуванням того, що один спеціаліст за день може внести в середньому одну пам‘ятку, наповнення реєстру верифікованою інформацією може зайняти 5-10 років, якщо не вживати активних дій, аби прискорити процес», – розповіла Олена Шуляк.